Телефон Національної дитячої

"Гарячої лінії" 

  11-61-11 

(Безкоштовна, анонімна, конфіденційна)

ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                           Директор Требуховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

_____Т. В. Попадюк

                                                                            02.11.2020 року

ПЛАН

проведення Тижня профілактики правопорушень

 Требуховецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Меджибізької селищної  ради Хмельницької області

02.11.2020 -06.11.2020

                              Заступник директора з НВР                               Т. Є. Наварчук

Інформація

Требуховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

про заходи щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх

у 2019-2020 н.р.

 Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в дитячі роки людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить не тільки доля кожної конкретної дитини, а й розвиток суспільства в цілому.

  Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об'єднаних Націй.

   З часу ратифікації Конвенції про права дитини Україна значно просунулася як на шляху вдосконалення нормативно-правової бази, покликаної забезпечити виконання положень Конвенції ООН про права дитини, так і в справі забезпечення цих прав на практиці.

Найголовніший закон - Конституція України - гарантує рівність у правах дітей незалежно від походження, а також від того, народилися вони в шлюбі чи ні.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на державу.

1.Лист Міністерства від 30.01.2014 № 1/9-80 "Щодо профілактичної роботи з запобігання  правопорушенням та злочинності серед дітей та учнівської молоді"

2.Наказ Міністерства від 03.08.2012 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року "

3.Наказ Міністерства від 30.12.2010 № 1312 "Про виконання  законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону  України від 21 січня 2010 року  № 1312 “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Національної кампанії “Стоп насильству!” на період до 2015 року”"

4.Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім′ї або реальну його загрозу" (від 26.04.2003 N 616).

5.Наказ Мінсім′ямолодьспорту і МВС "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім′ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім′ї" (від 07.09.2009 N 3131/386).

РОБОТА З ДІТЬМИ «ГРУПИ РИЗИКУ» Однією з найактуальніших проблем сьогодення є зростання правопорушень, учинених дітьми, підлітками, молоддю. Це пов’язано передусім із загальним соціальним напруженням, психологічною неврівноваженістю всього суспільства, яке важко переживає перехід до ринкових відносин і кризу соціальної системи. Чи не найскладніше становище сьогодні в дітей, оскільки в них не сформована власна система стійких моральних переконань, ціннісних орієнтацій, що не дає їм змоги адекватно реагувати на події, факти навколишнього життя. Через це і збільшується кількість підлітків, які входять до «групи ризику». Завдання психологічної служби системи освіти України: • сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей; • створення умов для формування в них мотивації до самовиховання і саморозвитку; • забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини (на основі психолого-педагогічного вивчення); • профілактика та корекція відхилень в інтелектуальному й особистісному розвитку дитини. Хочу зазначити, що проблема профілактики девіантності і збільшення кількості дітей «групи ризику» залишається актуальною і потребує від соціально-психологічної служби комплексних превентивних заходів. На ці заходи мають бути спрямовані об’єднані дії всіх учасників навчально-виховного процесу та батьківської громадськості. Партнерські взаємини між школою та сім’єю сприяють ефективності здійснення психолого-педагогічного впливу на дітей. У Надвірнянському районі станом на 1 вересня 2007 року в загальноосвітніх школах навчається 17087 дітей. Кількість дітей «групи ризику», які стоять на внутрішкільному, профілактичному обліку школи, складає 233 дитини (1,36 %). На обліку в КМС (кримінальній міліції у справах неповнолітніх) — 31 дитина (0,18 %) від загальної кількості дітей. Із метою надання адекватної психолого-педагогічної допомоги таким дітям необхідно здійснювати комплексне вивчення причин відхилень у поведінці. Сподіваємося, цей матеріал допоможе працівникам психологічної служби проаналізувати відхилення у поведінці дітей і знайти механізми взаємодії дорослого та дитини, що дасть змогу безконфліктно спілкуватися в пубертатний період. Отримана інформація допоможе сформувати інструмент об’єктивної оцінки ситуації і визначити шляхи надання допомоги і підтримки дитині, батькам; перейти від інтуїтивного пошуку виходу зі складних ситуацій до змістовної побудови моделі своєї поведінки стосовно дітей. У зв’язку з актуальністю проблеми пропонується психокорекційна програма з дітьми «групи ризику», а також методики щодо їх діагностики.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ: РОБОТА З ПІДЛІТКАМИ «ГРУПИ РИЗИКУ» До «групи ризику» входять діти з асоціальними проявами в поведінці, починаючи з грубості стосовно дорослих та недисциплінованості на уроках і закінчуючи крадіжками, пропусками уроків, уживанням спиртного або наркотиків. Причиною збільшення кількості дітей «групи ризику» є не лише критична ситуація у країні, але й ситуація в сім’ї, а як наслідок — порушення стосунків із дорослими. Унаслідок порушень взаємин із дорослими процес засвоєння соціальних норм уповільнений або взагалі не відбувається. Постійна негативна оцінка особистості або поведінки дитини є для неї психотравмуючою ситуацією, і врешті дитина перестає навіть намагатися нормально поводитися. Під час роботи з підлітками «групи ризику» слід завжди пам’ятати, що дитина за нашої підтримки може або перетворити­ [email protected] Cоціальний педагог травень 5 (41) 2010 28 ся на суб’єкта власного життя, здатного допомагати собі, долати труднощі, виявляти самоповагу і довіру до людей, або стати пасивною істотою, залежною від зовнішнього керівництва, не здатною на власний вибір і самопокладання, яка має лише приблизне уявлення про те, якою вона є, якою може бути та якою хотіла б стати. Перша та обов’язкова умова ефективного формування особистості підлітка — психічний розвиток повинен розкриватися в його закономірностях, пояснюватися у психологічних категоріях; необхідно спиратися на вікові новоутворення, ціннісне ставлення до себе (розуміння дитиною своїх чеснот, достоїнств, позитивне переживання їх, здатність керуватися цими знаннями й переживаннями в реальному житті, у поведінці, вчинках, діяльності). Розмитість, невизначеність «Я» означає, що людина втратила почуття своєї індивідуальності. Психокорекційна робота з такими дітьми базується на формуванні в них особистісних настановлень із різною модальністю, зокрема: • реальне «Я» (уявлення дитини про те, якою вона є в цей момент життя); • ідеальне «Я» (уявлення дитини про те, якою вона хотіла б бути, яких здібностей прагне; уявлення дитини про те, якою бачать її інші). Акцент у роботі з підлітком ставиться на тому, як зростаюча особистість уявляє, якою вона є, якою може бути та якою хотіла б стати, що є важливою умовою її гармонійного розвитку. Категорії дітей «групи ризику» Перша категорія дітей «групи ризику» — діти, де основним фактором впливу є негативний життєвий досвід. Цих дітей можна визначити вже із зовнішнього вигляду: неохайно одягнуті, недоглянуті. Зразу складається враження, що батьки їм мало приділяють уваги. У таких дітей моральні норми та настановлення викривлені: негативні оцінки з боку дорослих призводять до порушення стосунків у взаємодії вчителя й учня. Друга категорія дітей із «групи ризику» — діти, яким притаманні відхилення в емоційній і вольовій сферах, аномалії у формуванні характеру (акцентуації характеру), що при повному збереженні інтелекту обумовлює великі труднощі у спілкуванні, навчанні і трудовій діяльності. Йдеться про здорових підлітків, у яких яскраво виражені риси визначеного характерологічного типу. Залежно від ступеня вираження акцентуації поділяються на виражені та приховані. У підлітковому віці при виражених акцентуаціях особливості характеру загострюються, а під впливом психогенних чинників можливі порушення адаптації. Підліток виявляє свій тип характеру в сім’ї та школі, з однолітками й дорослими, у навчанні та на відпочинку, у праці та розвагах, у звичайних умовах та у складних ситуаціях. Усюди і зав­жди гіпертимний підліток надто енергійний, шизоїдний від усіх ховається, істероїдний намагається привернути до себе увагу інших. Приховані акцентуації більше відповідають звичним варіантам норми, акцентуйовані риси іноді яскраво виявляються в екстремальних життєвих ситуаціях під впливом психічних травм. У таких випадках не спостерігається помітна соціальна дезадаптація, але для швидкого подолання цих моментів слід знати, за яким типом акцентуації підліток відреагує на психогенні впливи середовища. Алгоритм практичної роботи:

 1. Вивчення «особистої справи» дитини з наступним аналізом та зі збором інформації.

 2. Діагностичне дослідження дитини, яке завершується добором корекційних методик.

3. Проведення індивідуальної роботи (циклу бесід) із дитиною.

 4. Проведення бесід з учасниками навчально-виховного процесу, з ровесниками дитини.

5. Заповнення психолого-педагогічної характеристики дитини, схильної до правопорушень.

 6. Корекційна робота.

 СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ З ДИТИНОЮ 1. Налаштувати дитину на спілкування, нейтралізувати негативні настановлення. 2. Активізувати зацікавленість дитини до аналізу своїх проблем. 3. Сформувати бажання дитини самостійно вирішувати власну проблемну ситуацію. 4. При виникненні в розмові пауз переходити до обговорення самої бесіди. 5. Запропонувати: «Спробуймо вирішити твою проблему разом». Умови проведення бесіди: • не говоріть надто багато і довго; • своєчасно ставте запитання; [email protected] Cоціальний педагог 29 травень 5 (41) 2010 • витримуйте паузу; • уникайте повчального тону; • уникайте психологічного тиску; • аргументовано відстоюйте власну точку зору; • сприймайте докази дитини.

 СХЕМА ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ВАЖКОВИХОВУВАНИХ УЧНІВ

 1. Загальні дані про учня: вік, освіта, місце проживання.

2. Фізичний розвиток і стан здоров’я.

3. Умови сімейного виховання — склад сім’ї, освіта батьків, місце роботи батьків і посада, матеріальні житлово-побутові умови, характер взаємовідносин між батьками, між батьками і дітьми.

 4. Успішність, причини неуспішності, ставлення до навчальної діяльності, до окремих предметів.

 5. Ставлення до праці (як проявляє себе в різних видах праці, у школі та вдома). 6. Суспільна активність (чи є загальні доручення, як ставиться до їх виконання). 7. Участь у гуртках і спортивних секціях.

 8. Статус у класному колективі, характер взаємовідносин з учителями, друзями, особливості стосунків з іншими людьми.

9. Чи є друзі, хто вони, на якій основі побудована дружба?

 10. Яка дисципліна у школі, які порушення дисципліни допускає?

 11. Чи є необхідні навички культури поведінки?

12. Особливості пам’яті, уваги, мовлення.

13. Які переважають психічні стани: збудження, загальмованість чи врівноваженість?

14. Характер інтересів, схильностей, здібностей.

 15. Які моральні якості, риси характеру намагається виховувати в собі?

 16. Плани на майбутнє, яку професію планує обирати після закінчення школи? 17. Особливості розвитку морально-вольових якостей.

 18. Як використовує вільний час, чим займається, з ким спілкується?

 19. Характер читацьких інтересів.

20. Коло знайомств поза школою.

21. Ставлення до природи, тварин.

 22. Індивідуальні риси характеру.

23. З якого віку і класу учень характеризується як важковиховуваний?

 24. Які позитивні якості спостерігалися у дитини раніше?

 25. Які негативні риси та якості є у нього зараз?

 26. Які негативні риси та якості спостерігалися раніше?

 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧНЯ, СХИЛЬНОГО ДО ПРАВОПОРУШЕННь Прізвище, ім’я __________________________________________________________ Клас ______________ школа ______________________________________________

1. Склад сім’ї (перерахувати) _____________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

2. Характер поведінки учня у школі _________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

3. Типові прояви недисциплінованості _______________________________________ _______________________________________________________________________

4. Які методи впливу на учня застосовувалися: батьківським комітетом ___________________________________________________ педколективом __________________________________________________________ ще кимось (назвати) ____________________________________________________

5. Успішність у попередніх семестрах _______________________________________ _______________________________________________________________________

6. Ставлення до навчання (які предмети любить, які ігнорує і чому) _______________ _______________________________________________________________________

7. Ставлення до трудової діяльності _________________________________________ _______________________________________________________________________

8. Які доручення виконує у школі? _________________________________________

9. Статус у класному колективі, взаємовідносини з друзями _____________________ _______________________________________________________________________

10. Ставлення класного колективу до учня ___________________________________ _______________________________________________________________________

11. Чим цікавиться? _____________________________________________________

12. Яку професію хоче обрати? _____________________________________________

13. Які спортивні секції відвідує? ___________________________________________

14. Що читає? ___________________________________________________________

15. Які доручення виконує? _______________________________________________

16. Позитивні риси характеру ______________________________________________

17. Негативні риси характеру ______________________________________________

18. Чим займається у вільний час? __________________________________________

19. Що може допомогти у виправленні учня? _________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

Результати діагностики заносяться до журналу внутрішкільного обліку, після чого складається карта особистісного обліку учня. КАРТА ОСОБИСТІСНОГО ОБЛІКУ УЧНЯ, ЯКИЙ СТОЇТЬ НА ВНУТРІШКІЛЬНОМУ ПРОФІЛАКТИЧНОМУ ОБЛІКУ

1. Прізвище, ім’я ________________________________________________________

2. Клас ______________ школа ____________________________________________

3. Число, місяць, рік народження ___________________________________________

4. П.І.Б. батьків, де працюють _____________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

5. Характеристика сім’ї ___________________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

6. Причини неблагополуччя _______________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

7. Коли поставлений на облік? _____________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

8. Чому поставлений на облік? _____________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

9. До яких правопорушень схильний? _______________________________________  _______________________________________________________________________

10. Наставник ___________________________________________________________

11. Поведінка ___________________________________________________________

12. Ставлення до навчання ________________________________________________

13. Оцінка психолога (діагностика, корекція) _________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

14. Яка робота проводилась із профілактики правопорушень? ___________________ _______________

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

1. З якого віку наступає відповідальність дітей за злочини?

Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України (КК) кримінальної відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.
Також до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.

2. Яке покарання може бути визначено дитині?

Згідно з ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
1. Штраф.
Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах від п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Громадські роботи
Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основній роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
3. Виправні роботи
Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому судом, в межах від п’яти до десяти відсотків.
4. Арешт
Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах, ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.
5. Позбавлення волі на певний строк
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, в за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – не більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
Позбавлення волі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім загальних засад призначення покарання, обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвідку та інші особливості особи неповнолітнього.

3. Чи є якісь особливі умови правосуддя, коли підсудним є неповнолітня дитина?

Правосуддя у кримінальному процесі здійснюється відповідно до кримінально-процесуального кодексу України.
Окремої норми, яка регламентує особливі умови правосуддя, коли підсудним є неповнолітня дитина не передбачено. Але встановлено норми, які враховують вік підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, зокрема, відповідно до ст.45 КПК України у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років обов’язкова участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справі у суді першої інстанції (з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення).
4. Де відбувають покарання у види позбавлення волі неповнолітні засуджені?
Позбавлення волі на певний строк – це саме суворе покарання у системі покарань, які можуть призначатися неповнолітнім.
Покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх виконують виховні колонії. Ці колонії займають особливе місце середь установ, які призначені для відбування покарання, що виражається, по-перше, у встановленні більш пільгових умовах у порівнянні з умовами утримування дорослих злодіїв, та, по-друге, в орієнтації на застосування різноманітних виховательно-психолого-педагогічних заходів як основних засобів впливу на неповнолітніх в процесі їх навчання, проведення спортивних, культурних заходів, а також в процесі трудової діяльності.

5. Чи несуть батьки, та в якій мірі, за злочини, скоєні малолітніми, неповнолітніми дітьми?

Кримінальну відповідальність батьків за злочини, скоєні малолітніми та неповнолітніми дітьми законодавець не передбачає. Але батьки несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми та неповнолітніми дітьми, у тому числі і заподіяну у результаті злочину.
Відповідно до ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої фізичної особи, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, батьки (усиновлювачи) або опікуни чи інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, є неплатоспроможними або померли.
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

РОБОТА З ПРОФІЛАКТИКИ  ПРАВОПОРУШЕНЬ

ТА ЗАПОБІГАННЯЗЛОЧИННОСТІ

            В основу роботи адміністрації та педагогічного колективу з профілактики правопорушень, злочинів, бродяжництва серед неповнолітніх покладено план заходів Міністерства освіти і науки щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1209 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень» .

В школі розроблено систему роботи з профілактики правопорушень.

Вона складається з наступного:

1.    Робота Ради профілактики правопорушень:

- Розгляд питань впливу сім'ї на виховання.

- Розгляд конкретних правопорушень.

- Постановка на шкільний облік правопорушників.

- Робота з сім'ями групи ризику

    2.  Організація контролю за станом відвідування учнями школи:   

          На виконання ст.6 Закону України «Про загальну середню освіту», ст.19 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 53 Конституції України, з метою охоплення учнів школи навчанням та контролю за відвідуванням навчальних занять учнями школи в навчальному закладі здійснюється систематична робота. Стан відвідування навчальних занять учнями школи знаходиться під постійним контролем адміністрації школи, соціального педагога, класних керівників. Ведеться журнал обліку пропущених уроків, куди черговий вчитель щодня вносить дані з класних журналів. З учнями і батьками проводяться бесіди, регулярна профілактична робота з попередження пропуску уроків без поважних причин.

     Алгоритм контролю за обліком відвідування учнями школи наступний:

• щоденний контроль адміністрації за відвідуванням учнями школи (систематичне проведення рейдів контролю);

• робота класних керівників та активу класу щодо попередження пропусків уроків учнями без поважних причин (відвідування вдома, ведення зошитів з обліку відвідування занять, відвідування батьківським комітетом класу проблемних сімей, ведення зошитів індивідуальної роботи з учнями, схильними до правопорушень тощо);

• інформування адміністрацією закладу, класними керівниками батьків ( виклики до школи, письмове інформування);

• заслуховування на Раді з профілактики правопорушень;

• проведення шкільним практичним психологом різних видів діагностик, опитувань та анкетування.    

3. Місячник та тиждень правових знань:

- Класні виховні години на правову тематику.

- зустріч з працівниками правоохоронних органів.

- Зустріч з лікарями.

- Бесіди на правову тематику.

- Година запитань і відповідей.

4. Облік дітей, схильних до правопорушень.

5.Облік батьків, які не займаються вихованням дітей.

6. Виховання свідомої дисципліни учнів:

- Чергування учнів та вчителів по школі.

- Розгляд порушників дисципліни на класних зборах.

- Розгляд порушників дисципліни на зібраннях органів учнівського самоврядування.

             Наказом директора школи створено Раду  з профілактики правопорушень, до складу якої включено представників вчительського колективу. Робота Ради щорічно планується, засідання комісії проводяться періодично, по мірі надходження питань. На кожному засіданні ведуться протоколи, які зберігаються у заступника голови Радипрофілакти. Розглядаються різні питання щодо роботи з учнями девіантної поведінки, аналізується робота класних керівників, керівників гуртків щодо залучення учнів до участі в заходах, заняттях у гуртках та секціях.

           Діагностичну роботу (тестування учнів на схильність до девіантної поведінки) і корекційну роботу з учнями проводить практичний психолог та соціальний педагог. Соціально-психологічною службою школи надаються рекомендації педагогам у роботі з учнями, які мають прояви девіантної поведінки, проводяться індивідуальні бесіди та надаються психолого- педагогічні консультації батькам.

План

проведення заходів щодо запобігання поширенню наркоманії, тютюнокуріння та вживання алкогольних напоїв серед дітей, учнівської та студентської молоді

Требуховецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів