ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 2023-2024 н.р. ( 6-8 розділи )
6. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм
Робочий навчальний план на 2023-2024 навчальний рік складається на основі таких типових робочих планів:
| № з/п | Класи | Типовий навчальний план | Типова навчальна програма |
| 1 | 1-2 | Типовий навчальний план для 1-2 класів початкової школи | Типова освітня програма для 1-2 класі закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743 |
| 2 | 3-4 | Типовий навчальний план для 3-4 класів початкової школи | Типова освітня програма для 1-2 класі закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743 |
| 3 | 5-6 | Типовий навчальний план для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (додаток 3) | Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти Наказ МОН від 19.02.2021р. № 235 |
| 4 | 7-9 | Навчальний план закладів загальної середньої освіти навчанням українською мовою (таблиця 1) | Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня Наказ МОН України від 20.04.2018р. №405 |
| 5 | 10-11 | Навчальний план закладів загальної середньої освіти | Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня Наказ МОН України від 20.04.2018р. №408 |
5-6 клас
Відповідно до навчального плану освітній програмі визначено перелік
модельних навчальних програм, що буде використовуватися в освітньому процесі у 2023-2024 навчальному році. Модельні навчальні програми спрямовані на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, тому під час формування переліку цих програм враховувано низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин.
Перелік модельних програм охоплює досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Вибір модельних навчальних програм здійснено з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року).
Педагогічні колективи закладу та філій у 2023-2024 навчальному році в 5-6 класі будуть використовувати в освітньому процесі модельні навчальні програми з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів).
На основі модельної навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчителі розробляють навчальну програму з предмета, інтегрованого курсу. Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Перелік модельних навчальних програм 5-6 клас
у 2023-2024 навчальному році
| № | Назва програми (тип курсу, назва, класи) | Навчальний предмет | Автор | Коли і ким надано | К-сть годин за програмою |
| 1 | Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Українська мова
| Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Л. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 140
|
| 2 | Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Українська література | Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 70 |
| 3 | Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Зарубіжна література | Ніколенко О., ІсаєваО. Кліменко Ж., та інші. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 70 |
| 4 | Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Англійська мова | Редько В. Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., та інші | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 105 |
| 5 | Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» ля закладів загальної середньої освіти | Математика | Істер О.С. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 175 |
| 6 | Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Інтегрований курс «Пізнаємо природу» | Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 70 |
| 7 | Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Географія | Кобернік С. Г., Коваленко Р.Р., Гільберг Т.Г., Даценко Л.М. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 70 |
| 8 | Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» | Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 35 |
| 9 | Модельна навчальна програма «Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Етика | Ашортіа Є.,Бакка Т., Желіба О., Козіна Л., Мелещенко Т., Щупак І.). | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 17 |
| 10 | Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» » для закладів загальної середньої освіти | Вступ до історії України та громадянської освіти» | Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба В.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 35 |
| 11 | Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Технології | Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 70 |
| 12 | Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Інформатика | Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.) | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 52 |
| 13 | Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Музичне мистецтво | Масол Л. М., Просіна О. В. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 35 |
| 14 | Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Образотворче мистецтво | Масол Л. М., Просіна О. В. | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 35 |
| 15 | Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Фізична культура | Педан О.С., Боляк А.А., Коломоєць Г.А., та інші | Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 | 105 |
7. Форми організації освітнього процесу та методи навчання
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Рішенням педагогічної ради від 31.08.2023 року, протокол №1, визначено на період дії воєнного стану інституційна за потреби дистанційна та змішана форма навчання. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Урок залишається визначальною формою освітнього процесу. Метою навчання є формування компетентностей. Сучасний урок – це компетентнісно зорієнтований урок, авторський урок. Учителі навчають учнів, забезпечують їх активність, самі визначають, коли вони є джерелом інформації, а коли – підручник, відео, навчальне обладнання, Інтернет, тощо. Нові стандарти гарантують учителям професійну свободу.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Академічні права і свободи учителя закріплені в Законі «Про освіту» (ст.1. п1.2; ст.54.п.1). Кожен урок має певну структуру, що визначає послідовність його етапів. Форми, методи, технології, зміст матеріалу, використовується, враховуючи конкретні умови роботи, з метою забезпечення досягнення конкретних очікуваних результатів уроку.
МОН України зазначає, що формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Пріоритетом організації освітнього процесу у 1-4 класах є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності.
Освітній процес педагогічний працівник зорієнтовує на реалізацію освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Відповідно до неї добирає змістове наповнення, дидактичні засоби навчання, облаштовує освітнє середовище. Обсяг обраних учителем для реалізації освітньої програми навчальних матеріалів має відповідати віковим та індивідуальним можливостям учнів їх опрацьовувати протягом відведеного для кожного класу навчального часу. Добираючи змістове забезпечення вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових засобів в умовах очного навчання, що за потреби може стати основою для організації дистанційного навчання. Навчальний день у 1 – 4 класах Нової української школи розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч бажано відводити перші 15 хвилин навчального дня, що регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1 – 4 класів. Решту часу навчального дня необхідно розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі України «Про загальну середню освіту».
Пріоритетну роль в організації освітньої діяльності молодших школярів необхідно надавати активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові й індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.
Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження і власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку вчитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, із урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання.
Однією із пропонованих форм роботи є екскурсія. Вона дає змогу проводити спостереження, вивчати тіла і явища природи в природних або штучно створених умовах.
Актуальна самоосвітня діяльность учнів у позаурочний час. Її зміст, характер, форми роботи скеровує вчитель через пропозицію дидактично доцільних домашніх завдань. Їх метою є самовдосконалення учнів з урахуванням результатів формувального оцінювання. Домашні завдання мають забезпечувати диференціацію освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей здобувачів освіти, їх пізнавальних інтересів та готовності самостійно виконувати те чи інше завдання.
Під час вибору домашнього завдання, визначення його обсягу необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарний час виконання домашніх завдань із різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 р. за № 1111/35394), якими визначено, що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 4 класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час» (пункт 6 розділу V).
Основними формами організації освітнього процесу в 5-6 класах є такі типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
За потреби заклад освіти буде організовувати індивідуальну форму здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня. З метою належної організації освітнього процесу формуються класи, інклюзивні, з дистанційною формою здобуття освіти.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002р. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012р. наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016р.) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Основними формами організації освітнього процесу в 7-11 класах є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності, дослідженнях. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Практичні заняття та заняття - практикуми також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань. Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
8. Опис інструментарію оцінювання
Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.
Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.
Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює для себе критерії та стандарти оцінювання
Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв:
соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях. Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявляється динаміка його розвитку. Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень аналізує свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Під час перевірки роботи учня вчителі здійснюють аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання.
Оцінювання учнів 1-4 класів
Відповідно до наказу МОН України від 13.07.2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
1) формувальне оцінювання;
2) підсумкове оцінювання;
3) державна підсумкова атестація учнів 4 класу здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством.
Формувальне оцінювання – інтерактивний вид оцінювання прогресу здобувачів освіти, що здійснюється для адаптації освітнього процесу.
Метою формувального оцінювання є підвищення якості знань. Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотний зв’язок. Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою і характеризують процес навчання та досягнення учнів початкової школи. За об’єктом оцінювання учнів 1-2 класів результат оцінювання – вербальна оцінка, у 3-4 класах – рівнева оцінка. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти.
Педагогічні працівники дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання, визначеного у методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.
Підсумкове оцінювання – тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання.
Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою. Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням діагностувальної роботи (в разі проведення) та фіксується у класних журналах і свідоцтвах досягнень.
Державна підсумкова атестація – форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державного стандарту. Здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, відповідно до установленого порядку.
Метою державної підсумкової атестації є моніторинг якості освітньої діяльності закладу та якості освіти. Результати державної підсумкової атестації не впливають на підсумкову річну оцінку учнів.
ОРІЄНТОВНА РАМКА
оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів
закладів загальної середньої освіти
| Рівень результатів навчання | Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці |
| Високий | Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно-творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: |
| Достатній | Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: |
| Середній | Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: |
| Початковий | Учень/учениця виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового їх пояснення учителем за допомогою таких навчальних дій: |
Оцінювання учнів 5-6 класів.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» №№4.5/2303-21 від 06 серпня 2021 року здійснюється оцінювання учнів 5-го класу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Розрізняється поточне формувальне оцінювання та підсумкове (семестрове, річне).
Підсумкове – отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітніх компонентів. Надає оціночні судження, застосовується відповідно до стандарту, вказує на недоліки, здійснюється після завершення навчання. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти. Педагогічна рада приймає рішення про оцінювання результатів навчання, проведення семестрової атестації, про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.
Орієнтовний перелік інструментів формувального оцінювання
| № | Назва | Опис інструмента |
| 1 | Аналіз портфоліо | Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання |
| 2 | Відповідь хором | Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо |
| 3 | Візьми і передай | Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі |
| 4 | Внутрішнє / зовнішнє коло | Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється |
| 5 | Газетний заголовок | Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події |
| 6 | Гра в кубик | Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати |
| 7 | Доповни думку | Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні |
| 8 | Есе «хвилинка» | Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини |
| 9 | Запис у журнал | Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене |
| 10 | Записні книжки учнів | Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? |
| 11 | Збір ідей | Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі |
| 12 | З-Х-В та ЗХВ+ | Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене |
| 13 | Картка на вихід | Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо |
| 14 | Концептуальна карта | Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв’язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття |
| 15 | Лідер за номером | Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає |
| 16 | Найзаплутаніший (або найясніший) момент | Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»? |
| 17 | Перевірка неправильного розуміння | Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно» |
| 18 | Перефразування | Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми |
| 19 | Підбиття підсумків | Форма роздумів одразу після певного виду роботи |
| 20 | Підказка за аналогією | Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________ |
| 21 | Підсумок А-Б-В | Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов’язане з вивченою темою |
| 22 | Підсумок або питання на картках | Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання |
| 23 | Підсумок одним реченням | Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми |
| 24 | Підсумок одним словом | Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему |
| 25 | Подумай – запиши – обговори в парі – поділися | Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу |
| 26 | Подумай – розкажи в парі | Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі |
| 27 | Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2) | За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив’язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу |
| 28 | Рішення-рішення | Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення |
| 29 | Самооцінювання | Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки |
| 30 | Семінар за Сократом | Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань |
| 31 | Сигнали руками | Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ______ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою) |
| 32 | Скажи щось | Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео |
| 33 | Сортування слів | Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями |
| 34 | Спінер ідей | Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося» |
| 35 | Спостереження | Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження |
| 36 | Тестування | За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь |
| 37 | Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) | Учні дають вчителеві зворотний зв’язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння |
| 38 | Усне опитування | Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це _________схоже на/відрізняється від_________? Які характерні риси/елементи________________? Як іще можна показати/проілюструвати________? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________? Як _________стосується ________________? Які ідеї / деталі можна додати до_______________? Наведіть приклад ___________________? Що не так з___________________? Який висновок ви могли б зробити з__________________? Які висновки можна зробити з___________? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ____________________? Що може статися, якщо _______________ ? Які критерії можна взяти для оцінки ________________? Які докази підтверджують____________________? Як ми можемо довести / підтвердити ______________? Як це можна розглядати з точки зору_______________? Які альтернативи ____________________ слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для _____? |
| 39 | Учнівська конференція | Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння |
| 40 | Хрестики-нулики | Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев’яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань |
| 41 | Хто швидше? | Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З’являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає |
| 42 | Швидкий запис | Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження |
| 43 | Шкала Лайкерта | Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім’я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся |
| 44 | 3-2-1 | Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв’язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували) |
| 45 | Трихвилинна пауза | Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив’язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз’яснень. Я змінив(ла) ставлення до…. Я більше дізнався(лася) про… Мене здивувало… Я почувався(лася)… |
| 46 | Є питання, в кого є відповідь? | Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну |
Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спонукає до дії, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотній зв҆язок, здійснюється під час навчання. Зворотний зв'язок надають у письмовій, усній, електронній формі. Учителі проводять рефлексію, з метою формування вмінь аналізувати власну навчальну діяльність, спрямовують учнів на спостереження, осмислення своїх суджень і дій. Учні активні учасники у процесі оцінювання, застосовують критерії, шляхом самооцінювання, взаємооцінювання.
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти.
ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (5-6 класів)
| Рівні Категорії критеріїв | Початковий рівень 1 – 3 балів | Середній рівень 4 – 6 балів | Достатній рівень 7 – 9 балів | Високий рівень 10 – 12 балів |
| Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації | Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук;опрацьовує текстову та/або графічну інформацію
| Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук;ставить запитання до змісту навчального матеріалу; опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей | Учень / учениця самостійно або під опосередко-ваним керівництвом учителя або інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить уточнювальні запитання; використовує інформацію з кількох джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; порівнює інформацію з кількох джерел | Учень / учениця самостійно або під опосередкова-ним керівницт-вом учителя чи інших осіб: планує й успішно здійснює навча-льний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків; використовує інформацію з різних джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; аналізує й порівнює інформацію з різних джерел; критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації |
| Комунікація, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій | Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності
| Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей; презентує результати своєї навчальної діяльності | Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження; презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) | Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження; творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) |
| Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом | Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб: виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання; розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення
| Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком; може порівняти окремі об’єкти вивчення
| Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми; складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання; може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення | Учень / учениця самостійно або під опосередкова-ним керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, висуває гіпотези; успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій; обґрунтовує обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід; може класифікувати й узагальнювати об’єкти вивчення |
| Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності | Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель
| Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб : успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності;визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання | Учень / учениця самостійно або під опосередкова-ним керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення;визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання |
У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі/учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику. Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня/учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).
Оцінювання учнів 6 класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти
Оцінювання учнів 7-11 класів
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи (6-9 класи) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 р. №1222, зі змінами, «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»), додаток 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 р. №1222. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:
• називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
• за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
Середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.
Достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.
Високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.
Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).
Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.
Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року. Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року. Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 р. № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні 9-го класу мають пройти державну підсумкову атестацію з державної мови, математики та інших предметів, яка проводиться відповідно до Порядку проведення ДПА, затвердженого наказом МОН України.
У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон), оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації та військовими подіями, що мають місце в Україні, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2023/2024 навчальному році в закладі можливе через впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google диск, Google Classroom.
