Требуховецька ЗОШ І-ІІІ ступенів – сучасний навчальний заклад, у якому поєднуються класичні принципи педагогічного процесу та активно запроваджуються інноваційні технології.

Для адміністрації та педагогічного колективу надзвичайно актуальним є стратегічне управління школою та планування її розвитку. План розвитку школи – це дієва програма, спрямована на досягнення амбітної мети – створення навчального закладу – лідера освіти району. Підсумком стратегічного плану має стати підвищення якості знань учнів, удосконалення освітнього процесу, впроваджувати профільне навчання у старшій школі навчального закладу..

Стратегічне управління школою передбачає розв’язання таких питань:

Що чекає школу в майбутньому і як це передбачити?
Як визначити шляхи розвитку школи і розв’язувати проблеми, що виникають?
Які результати школа вважає справді соціально значущими та важливими?
Яку школу хочуть створити люди, які в ній працюють?

Як бачимо, сучасна державна політика в сфері освіти скерована на посилення ролі органів місцевого самоврядування, активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації в управлінні навчальними закладами, прогнозуванні їх розвитку, оцінці якості освітніх послуг тощо.

Таким чином, громадсько орієнтована освіта представляє освітню філософію, яка лежить в основі діяльності громадсько активних шкіл, сприяє створенню можливостей для членів спільноти – окремих громадян, шкіл, бізнесу, громадських і приватних організацій – стати партнерами в реалізації потреб спільноти.

Громадсько орієнтована освіта характеризується:

Участю громадян у вирішенні проблем громади через ради самоврядування.
Можливістю безперервної освіти для людей різного віку, соціальних груп та інтересів.
Використанням ресурсів громади для шкільних програм.
Вихованням через громадсько корисну діяльність.
Залученням учнів до роботи у громаді.
Соціальною активізацією школи.
Демократизацією зовнішньошкільного простору, системи відносин у школі (побудова роботи в педколективі та школі на демократичних принципах).
Залученням батьків і мешканців громади у процес навчання дітей, у життя школи.
Оптимальним використанням можливостей і ресурсів школи для потреб громади.
Співпрацею між усіма організаціями й установами громади.
Взаємодією школи з діловими та промисловими колами, з іншими школами.
Залученням волонтерів.

Принципи громадсько орієнтованої освіти:

Самовизначення. Місцеві жителі краще за інших знають і можуть назвати потреби своєї громади. Батьки, як перші та найголовніші вчителі дітей, мають безперечне право брати участь в освіті своїх дітей і несуть за це відповідальність.
Самодопомога. Найкраща допомога для людей – це коли їхня спроможність допомогти собі самостійно зустрічає підтримку. Коли люди беруть на себе дедалі більшу відповідальність за власне благополуччя, вони отримують незалежність, а не залежність.
Формування лідерства. Виявлення, розвиток і використання лідерських здібностей місцевих жителів є передумовою реалізації принципу самодопомоги та підтримки зусиль жителів громади.
Наближеність до місця проживання. Участь жителів громади в різних заходах, програмах, а також використання ними різних служб буде тим активніше, чим ближче до місця проживання вони розташовуються або проводяться. За можливості вся діяльність має переноситися з центра в місця широкого доступу жителів громади.
Об’єднана сфера послуг. Організації й агентства, що працюють на благо жителів, зможуть використовувати свої обмежені ресурси, досягати своїх цілей і надавати послуги краще, якщо вони налагоджуватимуть тісні ділові взаємозв’язки з організаціями й агентствами, які займаються аналогічною діяльністю.
Максимальне використання ресурсів. Фізичні, фінансові та людські ресурси кожної громади мають бути взаємозалежними та повністю використовуватись для вирішення різних проблем громади, якщо це в інтересах співтовариства.
Причетність. Ізоляція або відділення людей за віковими, матеріальними, статевими, расовими, етнічними, релігійними та іншими ознаками перешкоджає повному розвиткові співтовариства. У програмах, заходах і сфері послуг громади має брати участь якнайбільша кількість її жителів.
Відповідальність. Суспільні інститути несуть відповідальність за розвиток програми та служб, що відповідають за інтереси, які постійно змінюються, та потреби жителів громади.
Послідовність і безперервність освіти. Людина вчиться все життя від народження до смерті. Формальні та неформальні можливості для освіти мають бути доступними для жителів громади будь-якого віку в усьому розмаїтті.

Громадсько орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів – це процес, який збирає разом усіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя у громаді. Громадсько орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади й освіти. Вона розрахована на різні вікові групи та має на меті не лише перепідготовку працюючих, але й соціальне залучення маргінальних груп населення: безробітних, людей похилого віку, інвалідів.

Україна обрала шлях побудови вільного демократичного суспільства, що передбачає перехід до децентралізованої моделі управління та розвитку громадського сектора. Участь громади в управлінні освітою реальна лише в демократичній правовій державі, де розвивається громадянське суспільство. В умовах демократії та верховенства права громадська думка стає своєрідним інформаційним сигналом, систематичне надходження якого дозволяє педагогічному колективу об’єктивно оцінювати результати роботи навчального закладу та коригувати цю роботу відповідно до суспільних потреб та інтересів більшості учасників навчально-виховного процесу.

Отже, найкраще громадсько орієнтована освіта буде реалізована через створення громадсько-активної школи на демократичному ідеалі поваги до кожної людини та її прав на участь у справах громади, що стосуються загального добра. Громадсько активна школа характеризується адаптацією до потреб, що змінюються, постійним пошуком відповідних шляхів досягнення спільних цілей та ретельною оцінкою результатів діяльності.

Громадсько-активна школа — це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. У громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залученню громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного — цілий день, кожен день, увечері та на вихідні. Використовуючи загальноосвітні школи як громадські центри, громадсько-активні школи залучають нових партнерів, тим самим створюючи великий спектр послуг для дітей, молоді, сімей та громад. Численні дослідження та значний досвід свідчать, що молоді потрібні великий вибір можливостей та підтримка. Тому діяльність громадсько-активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на розвиток громади в цілому.

Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і у громаді.

Отже, на даному етапі функціонування навчального закладу необхідно створити таку модель громадсько-активної школи на засадах лідерства, яка була б пов’язана з розбудовою громадянського суспільства, демократизацією всіх сфер діяльності людини, формуванням позиції активного громадянина-лідера.

ІІ. СТРАТЕГІЧНА МЕТА РОЗВИТКУ ШКОЛИ :

визначення стратегії розвитку як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави;
створення життєздатної системи навчання і виховання дітей для досягнення ними освітнього рівня згідно з державними стандартами;
забезпечення здорових умов розвитку, самозбагачення, вдосконалення особистості;
формування в учнівської молоді навичок громадської активності та самореалізації;
підготовка випускників до життєдіяльності в нових соціально-економічних умовах.

Мета та завдання школи

Основний принцип педагогічного процесу закладу –цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, умовою її можливої реалізації, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й самореалізується.
Наша мета – створити умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, виробити сучасну модель випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал.
Завдання: реалізація ціннісних пріоритетів особистості, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася модель випускника, задоволення освітніх потреб не тільки обдарованої молоді, а й звичайних учнів, де всі стануть успішними в житті, здатними до інтеграції з європейським співтовариством.

План стратегічного розвитку спрямований на:

виконання

Конституції України;
Законів України:

«Про освіту»
«Про повну загальну середню освіту»
«Про Національну програму інформатизації»
«Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»
«Про молодіжні та дитячі громадські організації»
«Про охорону дитинства»;

Національної Програми «Освіта України ХХІ століття»;
Національної доктрини розвитку освіти;
Національної Програми «Діти України»;
Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти;
Конвенції про права дитини;

реалізацію:

сучасної державної політики в освітянській галузі на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти та потреб учасників навчально-виховного процесу;
нормативно-правових актів щодо розвитку освітньої галузі;

створення:

належних умов для розвитку доступної та якісної системи загальної середньої освіти;
умов рівного доступу до освіти;
гуманних відносин в освітньому закладі;
сприятливих умов для підтримки та розвитку обдарованих здобувачів освіти;
належних умов для соціально-психологічного захисту учасників навчально-виховного процесу;
необхідної матеріально-технічної бази;

забезпечення:

стабільного функціонування навчального закладу;
розвитку мережі навчального закладу з урахуванням потреб споживачів, суспільних запитів і державних вимог;
суттєвого зростання якості освіти;
наукового підходу до виховання та соціалізації дітей і підлітків.

ІІІ. ПРИНЦИПИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛИ:

1. Самостійність школи у вирішенні основних питань змісту її діяльності, розвитку різноманітних форм співпраці й партнерства для створення громадсько орієнтованої школи, встановлення довіри між учасниками освітнього процесу.

2. Науковість та ефективність освітнього процесу на основі інноваційних освітніх технологій.

3. Демократизм і гуманізм освітнього процесу.

4. Збереження, передача, відновлення й розвиток української національної культури та культури народів світу засобами освіти.

5. Раціональність та доцільність вибору форм і засобів освіти й виховання для задоволення духовних запитів дитини, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей, інтересів.

6. Забезпечення фізичного розвитку дитини, збереження її життя і здоров'я.

7. Творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи школи.

8. Дотримання етики у стосунках усіх учасників освітнього процесу.

ІV. МІСІЯ ЗАКЛАДУ

В основу плану покладено місію школи, яка полягає в тому, щоб створити найбільш сприятливі умови розвитку для всіх дітей з урахуванням їхніх схильностей та здібностей шляхом уведення в освітній процес інноваційних методик навчання й виховання, збереження та примноження шкільних традицій, заснованих на національних та патріотичних засадах, створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу, комфортних умов для розвитку особистості дитини, а отже, формування особистості школяра як громадянина України у процесі взаємодії школи та громади.

V. УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

1. Впровадити сучасні моделі управління (проектну, проектно-цільову, адаптивну тощо).

2. Оптимізувати систему психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу.

3. Формувати сучасну педагогічну культуру батьків на основі традицій і досягнень світової педагогіки.

4. Впровадження маркетингового управління з метою прогнозування змін освітньої ситуації та визначення основних її тенденцій.

5.Гуманізація міжособистісних стосунків педагогів та здобувачів освіти як рушійної сили освітнього процесу.

6.Забезпечення принципів відкритості та комфортності освіти в усіх її аспектах.

7.Удосконалення системи виховної роботи, впровадження нових технологій організації виховного процесу.

8.Сприяти підвищенню авторитету та ролі сім’ї у вихованні та соціалізації учнівської молоді.

VI. СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ

Розрахований на 5 років.

Має:

1. Освітню та виховну складову.

2. Методичну складову.

3. Систему збереження та зміцнення здоров’я здобувача освіти та вчителя.

4. Матеріально-технічну складову.

VІІ. СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ

І. Освітня та виховна складова

1. Освітня

Забезпечити функціонування школи згідно з вимогами суспільного замовлення, потребами сім’ї та громади.

Продовжити виконання державного замовлення на освіту в рамках Держстандарту.
Забезпечити випускникам свободу вибору та широких перспектив у майбутньому.

Створити якісну систему психолого-педагогічного супроводу навчального процесу.

Забезпечити комплексну інформатизацію навчального процесу.

Розвивати творчі здібності учнів та їх громадянську компетентність.

Продовжити науково-експериментальну роботу щодо впровадження профільного навчання в старшій школі. Створити умови навчання для дітей з особливими освітніми потребами.

Створити належні умови для організації науково-дослідницьких робіт учителів та учнів.

Удосконалювати комунікативні навички учнів у володінні іноземними мовами;

Налагодити мережеві взаємодії з іншими школами.
Визначити додаткові години варіативної складової на спецкурси, факультативи для профілізації старшої школи.
Розширити партнерське співробітництво з вищими навчальними закладами міста.
Забезпечити умови для ранньої профільної орієнтації на допрофільну підготовку.
Корегування мультипрофілів навчання шляхом вивчення потреб ринку праці.

2. Виховна

Формувати учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу.
Формувати високогуманну особистість із почуттям людської гідності, готової до співпраці в умовах громадсько орієнтованої школи.
Виховувати духовнсть, визначення моральних орієнтирів.
Розвивати самостійне мислення учня, його індивідуальні та творчі здібності, здатність до відчуття краси.
Продовжити роботу на основі національно-патріотичного виховання.
Створити умови для фізичного розвитку особистості, пропаганди здорового способу життя.
Створити умови для творчого розвитку особистості на основі морально-етичних цінностей української культури, самовдосконалення.

Розвивати систему профорієнтаційної освіти з метою самореалізації особистості в освітньому просторі.

Здійснювати подальший супровід випускників школи.

Виховувати загальнолюдські цінності, національну самобутність через традиційні та інноваційні технології в освітньому процесі.

Виховувати правову культуру в умовах демократичного суспільства.

Впровадити екологічні програми з метою створення здорового простору навколишнього середовища.

Формувати національну самоідентичність та міжкультурну толерантність з урахуванням внутрішніх міжетнічних, міжрелігійних відносин і перспектив інтеграції українського суспільства в європейський простір.

ІІ. Методична складова

Створити умови в для поліпшення психолого-педагогічної інформаційної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів.

Стимулювати педагогічну майстерності вчителів.

Поліпшувати якість забезпечення освітнього процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою.

Створити умови для активної системи безперервної освіти педагогів.
Вдосконалювати педагогічну майстерність учителів.
Підвищити рівень методичного забезпечення відповідно до потреб профілізації освіти.
Брати участь у проведенні конкурсів професійної майстерності «Учитель року».
Сприяти формуванню системи психологічної та правової освіти, підвищенню компетентності педагогічних працівників.

Стабілізувати стосунки в педколективі для створення оптимальних умов для реалізації інноваційних проектів та співробітництва між учителями-фахівцями.

Посилити інтелектуально-кадровий потенціал як важливого ресурсу інноваційного розвитку та ефективної діяльності закладу освіти.

Створити систему методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.
Підвищити соціальний статус вчителя, забезпечити моральне і матеріальне заохочення педагогічних працівників.
Запровадити освітні інновації, інформаційні педагогічні технології.
Посилити роль учителя як висококваліфікованого фахівця, який володіє значним арсеналом інноваційних технологій організації освітнього процесу.

ІІІ. Система збереження і зміцнення здоров’я учня та вчителя

Забезпечити виконання освітньої програми розвитку «Школи здоров’я» з метою формування у дітей позитивного ставлення до здорового способу життя.

Продовжити роботу над створенням у школі цілісної системи позитивного підходу до здорового способу життя, забезпечити якісну підготовку здоров’язберігаючих технологій навчання та виховання.

Сприяти формуванню підстав для критичного мислення відносно знань, навичок, практичних дій, спрямованих на збереження здоров’я.

Забезпечити учнів необхідною інформацією для формування особистої стратегії, яка б дозволила зберегти і зміцнити здоров’я.

Створити науково-інформаційний простір з питань збереження та зміцнення здоров’я учасників освітнього процесу.

Розширити та урізноманітнити шляхи взаємодії школи, батьків і громадськості в контексті зміцнення здоров’я.

ІV. Матеріално-технічна складова

На здійснення завдань Стратегічної програми розвитку школи джерелами фінансування є державні кошти та благодійні внески.

Рік	Заплановані роботи
2019-2020	Поточний ремонт закладу. Укомплектування кабінету (інформатики). Ремонт фасаду. Обладнання для спортивної зали. Косметичний ремонт кабінетів (біології), (української мови та літератури). Укомплектування бібліотечного фонду методичною, довідковою та художньою літературою. Проведення ремонтних робіт місць загального користування. Визначення кабінету для створення класу з інклюзивним навчанням.
2020-2021	Поточний ремонт закладу. Проведення ремонтних робіт місць загального користування. Придбання нових шкільних меблів та дошок. Заміна світильників у кабінетах. Капітальний ремонт харчоблоку. Косметичний ремонт кабінетів. Укомплектування бібліотечного фонду методичною, довідковою та художньою літературою. Укомплектування кабінету з інклюзивним навчанням. Забезпечення комп’ютеризації школи та розширення ІКТ.
2021-2022	Поточний ремонт спортивного залу, класів. Укомплектування кабінету з інклюзивним навчанням. Придбання матеріалів для профілізації навчання старшої школи. Забезпечення бібліотечного фонду методичними та науковими матеріалами щодо організації та розвитку громадсько орієнтованої школи.
2022-2023	Поточний ремонт коридорів. Придбання нового посуду до шкільної їдальні. Створення кімнати психологічного розвантаження в приміщенні школи. Придбання навчальних стендів. Придбання комп’ютерної техніки. Проведення комплексу енергозберігаючих заходів по утепленню фасадів будівлі школи.
2023-2024	Поточний ремонт закладу. Придбання нової комп’ютерної техніки. Облаштування внутрішнього дворика та шкільного подвір’я. Придбання необхідного медичного обладнання та спортивного інвентарю.

VІІІ. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ

Вивчення хмарних технологій.
Використання можливостей мережі Інтернет.
Впровадження дистанційного навчання.
Залучення батьківської громадськості до комп’ютеризації освіти для розвитку громадсько орієнтованої освіти.
Запровадження ІКТ у навчальному та виховному процесах.
Використання інформаційних технологій в управлінській діяльності.

ХІХ. РОБОТА З ОБДАРОВАНОЮ МОЛОДДЮ

Участь в олімпіадах та конкурсах.
Поповнення банку даних про обдарованих дітей школи.
Організація постійно діючих виставок робіт здобувачів освіти закладу.
Забезпечити науково-педагогічний супровід обдарованих дітей.
Створити дієву співпрацю у форматі школа - сім’я - громадськість для створення оптимальних умов розвитку та творчої реалізації обдарованої учнівської молоді.
Підтримка обдарованих дітей та молоді як важливого чинника формування умов для збереження і розвитку потенціалу нації.
Покращити матеріально-технічну базу школи в роботі з обдарованою молоддю.

Х. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Забезпечення здоров’язбережувального середовища, формування навичок здорового способу життя, свідомої потреби в руховій активності, систематичних занять фізичною культурою та спортом.
Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних проявів в учнівському колективі.
Підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу.
Реалізація комплексу форм позакласної діяльності, які дозволяють забезпечити процес активної соціалізації у форматі громадсько орієнтованої школи.
Сприяння соціальній адаптації інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до учнівського середовища.

ХІ. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА ТРЬОХ СТУПЕНЯХ НАВЧАННЯ

Початкова школа (1-4 класи)

Початкова школа поряд із традиційними цілями освітнього процесу –формування базових знань, умінь та навичок – проголошує розвиток пізнавальної мотивації та комунікативних компетенцій учня, навичок культури спілкування та самопізнання. Призначення початкової школи полягає у становленні життєвих компетенціях особистості учня. Стратегічним завданням початкової школи є створення умов, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання є успішним, цікавим та привабливим.

Школа І ступеня пропонує такі освітні програми:

Традиційне навчання, збагачене дидактичним матеріалом з логічним навантаженням.

Гурткова робота.

Основна школа (5-7, 8-9 класи)

Основна школа (5-7 класи)

Стратегічним завданням середньої школи є створення таких умов, що дозволять допомогти учню засвоїти «технології успіху та досягнень» і зберегти загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Реалізація даного стратегічного напрямку сприятиме створенню в учнів комплексної освітньої мотивації (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності).

Школа ІІ ступеня працює за традиційними освітніми програмами, збагаченими дидактичним матеріалом з логічним навантаженням.

Основна школа (8-9 класи)

Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, вдосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8-9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію. Призначення основної школи – розвиток функціональної грамотності учня, відповідних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві, впровадження системи допрофільної підготовки до мультипрофільного навчання.

Освітні програми:

Традиційне навчання, збагачене дидактичним матеріалом з логічним навантаженням.
Гурткова робота.

Старша школа (10-11, профільне навчання)

Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції. Стратегічним напрямком розвитку старшого ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка: «Я вибираю свій життєвий шлях і хочу вчитися далі». Тому призначення старшої школи – оформлення життєвого проекту особистості, становлення індивідуально-особистісної технології життєтворчості, орієнтація учня на життєву самовизначеність, майбутню професію, трудову діяльність. Саме старша школа відповідає за досягнення учнем рівня професійної компетентності.

Школа ІІІ ступеня працює над впровадженням профільного навчання.

Требуховецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Требухівці.

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ